Чому праведні страждають, а нечестиві процвітають? Де справедливість?

У цьому світі ми часто бачимо, що з людьми поводяться несправедливо. Ми бачимо, як праведні страждають, а нечестиві процвітають. Але чому так? Згідно з Біблією, Бог дає справедливість тим, з ким вчинили несправедливо.

6Господь творить справедливість і суд усїм поневоленим.

( Псалми 103:6 )

Але якщо Бог дає справедливість, то чому ми бачимо довкола стільки несправедливості?

Погляньмо в минуле. Ми мали бути справедливими одне до одного, допомагати й дарувати любов одне одному. Натомість ми чинили жорстокі речі перед Божими очима тут, на землі.

37Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили; 38Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові. 39І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми. 40Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;

( Псалми 106:37-40 )

І навіть сьогодні ми боїмося чесно поглянути на себе. Не лише на свої вчинки, а й об’єктивно оцінити свої думки та бажання. Дуже важко прийняти чийсь чесний відгук про нас. Натомість ми віддаємо перевагу солодкій брехні.

10А вони ненавидять того, що в воротях картає, й гидують тим, хто правду говорить!

( Амос 5:10 )

Століттями ми, люди, несправедливо судили інших людей, таких самих, як ми. І наш Бог не міг залишити цього непоміченим. Хоча Єрусалим був містом народу, якого Бог глибоко любив, він зазнав справедливого суду, як і всі інші. Ми не можемо й далі чинити зло й покладатися на те, що Бог вічно нам прощатиме.

1Пройдїте по улицях Ерусалимських, озирнїтесь навкруги та роспитуйте й шукайте по всїх майданах: чи знайдете кого, що чинив би суд, щоб допевнявся правди, - я би змилосердився.

( Єремiя 5:1 )

12Не вірили царі землї й усї осадники земель, що ворог завзятий ввійшов у ворота Ерусалимські. 13А все се за гріхи ложних пророків його, за беззаконства сьвященників його, що за їх приводом проливано кров праведників.

( Плач Єремiї 4:12-13 )

Через нашу несправедливість до інших, нашу ненависть до правди, нашу гордість і гріх ми відокремили себе від Бога й відокремили себе від справедливості. Ми добровільно відходимо від озера з кришталево чистою водою все далі й далі, відчуваємо спрагу й кричимо: «Де вода? Я її не бачу!» Де ж Бог, хіба Він не може допомогти?

1Ось, рука Господня коротша не стала, щоб рятувати, й ухо його не вглухло, щоб чути. 2Нї, се переступи ваші з Богом вас розлучили, й гріхи ваші лице його од вас одвернули, щоб не вислухувати. 3Бо ваші руки опоганені кровю, палцї - беззаконством; уста ваші торочять лож, язик ваш лепече неправду. 4Нїхто не підносить голосу за справедливістю, за правду нїхто не озветься; надїються на нїчо і говорять льжу, вагонїють злом, а роджають злодїйство; 5Висїдають гадючі яйця, тчуть паутину; хто попоїсть яєць їх, - умре, а як роздавить, - василиск вилазить. 6Паутиннє їх не придатне на одежу, й вони не окриються своїм виробом; дїла їх - се дїла неправедні, в руках у них здирство. 7Ноги в них швидкі до зла, - скорі вони до проливу безвинної крові; гадки їх - гадки безбожні, пустошеннє й пагуба на дорогах їх. 8Мирні путї їм незнані, й справедливого суду нема на стежках у них; дороги їх криві, а хто ними ходить, не мати ме миру. 9Тим то далеко від нас суд, і правосуддє не досягає нас; дожидаєм сьвітла, а ось темрява, - ясноти, а ходим у тьмі. 10Мацяєм, як слїпий стїну, і, наче без'окі, ходимо помацки; спотикаємся в південь, як смерком, між живими - як мертві. 11Всї ревемо ведмедями, а то знов гудемо голубами; суду ждемо, та й немає, - пільги, та вона далеко від нас.

( Iсая 59:1-11 )

Так, ми згрішили. І так, ми й досі грішимо. Ми робили свої помилки. Проте ми можемо відкрити свої серця Богові, покаятися й попросити прощення. І коли ми відкриваємо серця для Бога, тож відтепер зачиняймо їх для гріха.

12Ти ж, сину чоловічий, промов до земляків твоїх: Праведного праведність не врятує його тодї, як провинить, і беззаконник не згине за беззаконство своє, як він од свого беззаконства навернеться, так само як праведник, коли согрішить, не зможе вдержатись живим за свою праведність. 13Коли я скажу праведнику, що він зостанеться живим, а він понадїється на свою праведність та й допуститься неправедностї, то йому не згадаються всї праведні вчинки його, й мусить він умерти за беззаконність свою, що її вчинив. 14А коли скажу беззаконному: ти мусиш умерти! він же навернеться од гріхів своїх та й почне чинити суд і справедливість, 15Коли той беззаконник верне заліг, поповнить те, що заграбив, ходити ме в законах, що ведуть до життя, й нїчого ледачого не вчинить, - то й зостанеться живим, не вмре. 16Нї одного з гріхів, які вчинив, не полїчиться йому; він почав творити суд і справедливість, і зостанеться живим. 17А твої земляки говорять: Не по правдї чинить Господь, тим часом, як їх самих дороги несправедливі!

( Єзекiїль 33:12-17 )

Ми можемо бути впевнені, що Бог нас почує. Ми можемо бути впевнені, що ніколи не пізно відвернутися від своїх гріхів, отримати прощення й прийняти Божу благодать.

13Як батько милосердується над дїтьми, так милосердується Господь над тими, що бояться його.

( Псалми 103:13 )

19Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покай ся.

( Одкриттє 3:19 )

І без жодного сумніву справедливість переможе, і кожен отримає те, на що заслуговує.

10Я, Господь, я тілько зазираю в серце, вивідую нутро, щоб відплачувати кожному по його ходах, по плодам учинків його.

( Єремiя 17:10 )

Але чому ж страждають справді праведні?

Навіть якщо забути про те, що на землі немає жодної безгрішної людини, нам усе одно слід пам’ятати, що ми не завжди можемо зрозуміти Божі шляхи. Хоча ми й можемо розуміти, що є добро, а що зло, ми не можемо правильно застосувати це знання, бо не бачимо всієї картини.

9Нї, як небо висше землї, так дороги мої висше доріг ваших, і задуми мої висше задумів ваших.

( Iсая 55:9 )

І ми не завжди розумітимемо, чому добрих людей, яких ми знаємо, спіткало стільки горя в їхньому житті. Але погляньмо на кілька прикладів із Біблії про тих, хто страждав. Ви, мабуть, пам’ятаєте історію про Йосипа, якого було піднесено з раба до другої за могутністю людини в Єгипті.

17Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа. 18Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах, 19Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.

( Псалми 105:17-19 )

Йосип пройшов через багато випробувань, перш ніж отримав благословення, на яке чекав. І випробування, що випали йому, не обов’язково були покаранням за його гріхи, а радше необхідним процесом навчання, який зробив його гідним високого становища, яке він мав отримати.

Сам Ісус страждав у Своєму земному житті, хоча й не грішив.

8Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,

( Євреї 5:8 )

Дехто з нас втратив батьків чи близьких людей. Вони померли, хоча ми вдень і вночі молилися Богові, просячи зберегти їм життя. Чому Бог нас не чує?

Коли помирають наші близькі, ми втрачаємо зв’язок із ними, більше не можемо бачити їх, говорити з ними, бачити їхні усмішки, отримати підбадьорливу пораду. Ми сприймаємо їхню смерть як кінець, коли вже нічого не вдієш... Але Бог може. Для Бога жодна людина не мертва. Бог чує нас і наші молитви. Він бажає добра нам, але Він бажає добра й тим, кого ми втратили.

1Праведний вмерає, та й нїхто сього не бере собі до серця; і люде побожні забераються з землї, та нїхто й не думає, що се праведник заберається з сьвіта, щоб не бачити ледарства. 2Він відходить туди, де впокій; всї, що ходять правою дорогою, спочнуть спокійно на ложах своїх.

( Iсая 57:1-2 )

Ви вірите, що залишаєтеся вірними Богові, і все ж життя дуже суворе до вас? Як люблячий батько, наш Бог навчає й карає нас, очищає й готує нас прийняти дар від Бога.

7Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько? 8Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини. 9Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо? 10Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його. 11Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

( Євреї 12:7-11 )

6Сим радуйте ся, мало нинї (коли треба), смуткуючи у всяких напастях, 7щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

( 1 Петрово 1:6-7 )

Ми бачимо, як лиходії живуть спокійним життям, уникають справедливості й насолоджуються багатьма втіхами. Дехто з них зламав наші життя й залюбки використовує інших, щоб задовольнити свої потреби. Ми не бачимо, щоб над ними вчинили суд. Проте не слід думати, що вони зможуть уникнути Божого суду.

4. Вони бо не знають горя до самої смертї, і тїло їх добре згодоване. 5Не зазнають нужди людської, і не бідують, як люде. 6Тому бута - намисто їх, а насильства - одежа їх. 7Од жиру викотило їм очі, серце їх переповнене забагами. 8Кепкують і злобно говорять про тїсноту; з висока вони гордують. 9Підносять уста свої до неба, а язиком проходять землю. 10Тому збігаються сюди люде його, і дають їм води достатком. 11А вони кажуть: Чи знає Бог? Чи є знаттє у Всевишнього?

( Псалми 73:4-11 )

18На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль. 19Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування. 20Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.

( Псалми 73:18-20 )

6Безумний чоловік не збагне того, а дурень не зрозуміє. 7Коли беззаконники, як билина, буйно ростуть і всї процвитають, що безчестє творять, то се на те, щоб знищені були на віки.

( Псалми 92:6-7 )

19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним, 20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.

( Приповiстi 24:19-20 )

Пам’ятайте, що Бог завжди праведний і справедливий. Ми не завжди розуміємо Його шляхи, а іноді поспішаємо судити інших. Натомість залишмо справедливість Богові, а самі робімо все можливе, щоб ставитися до всіх довкола з повагою та любов’ю.

18Господь близько до всїх, хто кличе його, до всїх, що кличуть його в правдї. 19Він сповняє бажаннє тих, що бояться його; чує благаннє й спасає їх.

( Псалми 145:18-19 )

8І сам Господь ійти ме перед тобою, сам він буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе; не лякайсь і не трівожся!

( Повторення Закону 31:8 )