Я не вписуюся в цей світ
«Що б я не робив, я – чужий. День за днем я лише переконуюся, що ніхто мене не любить і нікому я не потрібен. Я почуваюся нещасним серед людей, які стрімко злетіли в кар’єрі, мають усміхнені родини й колег, що їх поважають. Я більше не можу витримати цих щасливих облич довкола нас у світі, в який я не вписуюся...» – Чи знайоме вам це відчуття?
Ви не самотні. Нас мільйони – таких самих, як ви. Багато хто з нас не належить до цього світу.
( John 15:18-19 )
Що пропонує нам цей світ? Відчуття власної важливості й особливості, змогу заробляти гроші, купити автомобіль і великий будинок? Похвалу друзів, яка підтверджує, що вас прийняли і що ви маєте серед них особливе становище? Чи, може, відчуття, що ви кращі за інших? Можливо, насолоду від того, що вам прислуговують інші люди? Чи просто всі ці ґаджети, які можна купити й гратися з ними? А може, світ пропонує роботу у великій компанії, де ви допомагатимете іншим будувати кар’єру, виявлятимете свою прихильність, просуваючи своїх безпосередніх підлеглих або допомагаючи їм із технічними труднощами? Перельоти першим класом і поїздки на бізнес-конференції? Світлини себе в дорогих ресторанах у соціальних мережах?
Це чудово, правда? Хто б цього не хотів? Так, справді, будьмо чесними й не заперечуймо – це звучить привабливо! Проте рано чи пізно ми зрозуміємо, що жодна з пропозицій цього світу не заповнить порожнечі й самотності всередині нас. Тоді ми відчуємо себе ошуканими, бо роками йшли за світом, гналися за тим фальшивим скарбом, і лише тепер усвідомлюємо, що похвала друзів, яка весь цей час здавалася нам такою цінною, – це не що інше, як замаскована заздрість і ненависть.
Коли Ісус зійшов на землю й запропонував людям свободу, багато хто в Нього повірив, але ніхто не наважувався визнати це відкрито,
( John 12:43 )
Ось і ми – прив’язані до людської похвали й визнання. Вільні птахи, замкнені в золотій клітці. Риба, яку приманила блешня. Скуті страхом перед думкою інших...
( Proverbs 29:25 )
Так, нам не потрібно намагатися вписатися в цей світ. Нам не потрібно гнатися за цінностями цього світу, виснажуючи душу й спустошуючи серце. Як пластикова біжутерія ніколи не зрівняється зі справжнім діамантом, так і пропозиції цього світу ніколи не заповнять порожнечі в наших серцях. Вони ніколи не втамують спраги, яку ми відчуваємо.
( 1 John 2:15 )
Є джерело справжньої любові, справжнього пізнання, справжнього шляху до життя – джерело води, після якої ми вже ніколи не відчуємо спраги.
( John 4:14 )
Можливо, ви знаєте Ісуса Христа, а можливо, й ні (хоча, найімовірніше, чули це ім’я), – хто Він і звідки. Проте одне ми можемо побачити відразу: Він не від цього світу.
( John 17:14 )
І Він не приймає того, що пропонує цей світ.
( Matthew 4:8-10 )
Коли ми почуваємося непотрібними, покинутими, спустошеними, чужими цьому світові, ми можемо пити воду, яку пропонує нам Ісус. Вона дасть нам пізнання, якого ми потребуємо, щоб ми ніколи більше не відчували спраги. Він також – правильний шлях, що веде до справжнього скарбу, якого люди шукали все своє життя.
( John 14:6 )
Усім нам природно потребувати відчуття, що ми особливі, що нас люблять такими, якими ми є. Усі знають, що ми створені за Божим образом. Але ми легко забуваємо, які ми особливі в Божих очах.
( Isaiah 43:4 )
Ми все ще можемо відчувати потяг зробити в житті щось корисне й позбутися відчуття власної непотрібності. Для цього нам треба зрозуміти, що найважливіше для нас – бути знайденими… Наш Небесний Отець залишить усіх інших, лише щоб знайти вас – загублену вівцю…
( Matthew 18:13 )
Зазирнімо глибше всередину себе й подивімося, звідки походить це тривожне відчуття непотрібності і куди воно нас веде. Якщо це відчуття спонукає нас шукати людського визнання чи похвали, подумайте двічі, перш ніж дозволити йому заволодіти вами. Але якщо те, що ви відчуваєте, походить із любові до Бога або з любові до інших, яким ви можете допомогти в скрутну хвилину, – дійте сміливо! Бо Бог з вами, і Він має для вас план.
( Jeremiah 29:11 )
Якщо ви досі не впевнені, який план має для вас Бог, просто моліться… А потім озирніться довкола. Можливо, ви вже на правильному шляху?
( John 14:27 )